Дрюзелька. Почитайте историю на досуге. Потом вякайте. Должно быть стыдно.
Любіть Кубань ридну, як сонце, любіть,
як вітер, і трави, і води…
В годину щасливу і в радості мить,
любіть у годину негоди.
Любіть Кубань у сні й наяву,
вишневу свою мати,
красу її, вічно живу і нову,
і мову її солов'їну у хати.
Між козацкiх народів, мов садом рясним,
сіяє вона над віками…
Любіть Кубань всім серцем своїм
і всіми своїми ділами.
Для нас вона в світі єдина, одна
в просторів солодкому чарі…
Да буде же други Кубань и Екатерiнодар на вiка
Нету на свiту чаровнii парi
|